ХМАРА

хмара ж. местн. 1) а) Темная туча. б) перен. Хмурый вид (о человеке). 2) а) Мгла, темнота. б) перен. Сон с тяжелыми видениями; кошмар.



Смотреть больше слов в «Новом толково-словообразовательном словаре русского языка»

ХМАРНЫЙ →← ХМ

Смотреть что такое ХМАРА в других словарях:

ХМАРА

(аж) до (сами́х) хмар; під (самі́ (самі́сінькі)) хма́ри. Дуже високо. (Поет:) Бачили ви, як велике багаття кида вогонь аж до хмар? (Леся Українка); На крайній найвищій горі.. стирчить ще одна тераса, немов величезний престол піднімається під самісінькі хмари (І. Нечуй-Левицький); Прощайте ж, соснові ліси, Рости вам під хмари (П. Дорошко). до самої́ хма́ри. А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Т. Шевченко). аж (ті́льки) пил (іде́ (клубо́читься)) хма́рою за ким і без додатка. Дуже швидко. Явдоха посадила її (Солоху) верхи на палички, .. палички чкурнули скільки духу, аж пил за ними хмарою (Г. Квітка-Основ’яненко); Івась побіг до хати.— Тільки пил пішов (П. Воронько). вита́ти (літа́ти) в хма́рах (в небеса́х, в емпіре́ях). Сприймати дійсність нереально, наївно. А в кого ж було питати (поради)? У Катрі? Дожила до сивого волосся, а все ще у хмарах витає (І. Муратов); Треба бути практичним, а не витати в небесах, треба просто рятуватися, перебути якийсь час у підпіллі (М. Ю. Тарновський); І консисторія бере хабарі? — Ви просто дитина! І досі в емпіреях витаєте! (М. Стельмах); (Марфа Варфоломіївна:) Ти ще й досі у хмарах літаєш, а я вже .. перейшла на практичний ґрунт (М. Кропивницький); // Перебувати у стані замріяності, втрачати здатність зосередитися на чому-небудь реальному. Він розповідав про режим прокатки, а сам витав десь у хмарах, бачив тільки її (Лесині) променисті очі (А. Хижняк). вита́ти у висо́ких сфе́рах. — Отакий, як ти оце, в мене брат був... Не думав про себе, все тільки у високих сферах витав (О. Гончар). ширя́ти у позахма́рному про́сторі. — Вони (теоретики) кричали: наганя́ти (наго́нити) / нагна́ти чо́рну хма́ру на кого. Псувати настрій кому-небудь; засмучувати когось. Було видно, що старий Коваль не в настрої.., оцей виїзд молодих нагнав на нього чорну хмару (В. Кучер). хма́ра хма́рою. 1. Дуже багато, надзвичайно велика кількість. Коли сказати, що підвід двадцять їх тут було, то, єй же то Богу моєму! більш: хмара хмарою (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Дуже сумний, похмурий, невеселий. Гляну на Чайчиху — хмара хмарою! (Марко Вовчок). (чо́рні) хма́ри збира́ються (нависа́ють, ску́пчуються і т. ін.) / зібра́лися (нави́сли, ску́пчилися і т. ін.) над ким—чим, навколо кого—чого. Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Вони (онуки Мономаха) данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою (Львовом) уже збиралися тоді (Д. Павличко); — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (М. Зарудний); Чорні хмари Другої світової війни скупчувалися над земною кулею (З журналу). згу́щуються важкі́ хма́ри. Василеві було дуже важко. Йому здавалось, що навколо нього згущувались важкі хмари (П. Панч). над голово́ю (голі́вонькою) збира́ються (чо́рні) хма́ри чиєю, кого. Над головою Василини збиралися чорні хмари (І. Нечуй-Левицький); Над Федьковою ясною голівонькою збиралися хмари (А. Дімаров). нависа́ють грозові́ хма́ри. Батько прикипів поглядом до як (мов, ні́би і т. ін.) (чо́рна) хма́ра (ту́ча). Дуже сумний, похмурий, невеселий, невдоволений. — Парубок той був як парубок: усіх веселив, умів сказати й приказати, робота горіла в руках. А зараз ходить як чорна хмара: неговіркий, робить через пень у колоду (М. Лазорський); Усі нервувалися. Абрум ходив мов хмара (Г. Хоткевич); — Учора в них із князем Святославом була мова. Преосвященний із неї вийшов мов чорна туча (Валерій Шевчук). як хма́ра грозова́. Місяць ходив Йонька як хмара грозова (Григорій Тютюнник).... смотреть

ХМАРА

-и, ж. 1) Скупчення краплин води, кристаликів льоду та їхньої суміші в атмосфері у вигляді суцільної маси світлого або темного кольору, що несе дощ, г... смотреть

ХМАРА

-и, ж. 1》 Скупчення краплин води, кристаликів льоду та їхньої суміші в атмосфері у вигляді суцільної маси світлого або темного кольору, що несе дощ, г... смотреть

ХМАРА

-ы, ж. обл. 1.Туча.— А дождем нас не промочит? — Дай-то господи! Солнышко-то, вишь, в хмару садиться хочет. Короленко, В облачный день.2.Мгла, темнота... смотреть

ХМАРА

хмара темная (Мельн.-Печерский) Эпитеты литературной русской речи. — М: Поставщик двора Его Величества - товарищество "Скоропечатни А. А. Левенсон".А.... смотреть

ХМАРА

1) Орфографическая запись слова: хмара2) Ударение в слове: хм`ара3) Деление слова на слоги (перенос слова): хмара4) Фонетическая транскрипция слова хма... смотреть

ХМАРА

імен. жін. роду1. скупчення краплин води в атмосфері у вигляді суцільної маси світлого або темного кольору2. суцільна маса, клуби чого-небудь3. величез... смотреть

ХМАРА

хмара хма́ра"туча", хма́риться "покрываться облаками", укр., блр. хма́ра, слвц. chmára, польск. сhmаrа. Возм., контаминация слов *хму́ра (см.) и па́ра... смотреть

ХМАРА

"туча", хмариться "покрываться облаками", укр., блр. хмара, слвц. chmara, польск. сhmаrа. Возм., контаминация слов *хмура (см.) и пара, пар (см.), или *хмура и марь "туман" (см. выше); см. также Махек, "Slavia" 16, 202, 210 и сл.; Отрембский, ZW 280. Следует отвергнуть уже по одним географ. соображениям сближение с фин. hamara "темный, сумрак", вопреки Коршу (Сб. Анучину 527).... смотреть

ХМАРА

1) облако; туча хмара диму, куряви — облако дыма, пыли до хмар [хмари], під хмари [хмару] — (очень высоко) до облаков, до неба, до небес, под облака 2) (перен. для обознач. тяжёлого, мрачного состояния) туча - зібралися хмари 3) (перен. множество кого-н., чего-н.) туча, тьма хмарою сунути — валом валить... смотреть

ХМАРА

Заимств. в XIX. в. из укр. яз., где хмара толкуется как контаминация хмура и мара, см. хмурый и марево. См. также пасмурный.Синонимы: облако, река, ту... смотреть

ХМАРА

хмара облако, туча Словарь русских синонимов. хмара сущ., кол-во синонимов: 5 • мгла (33) • облако (14) • река (2073) • темнота (54) • туча (29) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: облако, река, туча... смотреть

ХМАРА

т. с., депут. двор. одной из губ., присоед. по 2-му разделу Польши при дв. Екатерины II, произнес речь, напеч. 1793 г.{Половцов}Синонимы: облако, река... смотреть

ХМАРА

Ети хмара кого! Пск. Бран. Восклицание, выражающее гнев, негодование, досаду. ПОС 10, 138.Синонимы: облако, река, туча

ХМАРА

завислі у повітрі скупчення мікроскопічних (з діаметром, меншим 100 мкм) крапель води або кристаликів льоду (чи їх суміші); х. розрізняють за механізмом утворення, будовою, виглядом, вис. розташування.... смотреть

ХМАРА

Ударение в слове: хм`араУдарение падает на букву: аБезударные гласные в слове: хм`ара

ХМАРА

ж. обл.(туча) nube f

ХМАРА

(чого) маса, безліч, море, мн. ХМАРИ, (піристі) баранці, (пилу) клуби, хвилі, звої, (чорні) П. лихо, нещастя, лихоліття, хмарин|к|а, хмарка, хмарище

ХМАРА

ХМАРА ж. местн. 1) а) Темная туча. б) перен. Хмурый вид (о человеке). 2) а) Мгла, темнота. б) перен. Сон с тяжелыми видениями; кошмар.

ХМАРА

хм'ара, -ыСинонимы: облако, река, туча

ХМАРА

cloudСинонимы: облако, река, туча

ХМАРА

Начальная форма - Хмара, единственное число, женский род, именительный падеж, неодушевленное

ХМАРА

Хара Хам Арх Храм Арма Арам Маар Мара Мах Махра Рам Хмара

ХМАРА

хма́ра вул. залізничний службовець на станції (ст)

ХМАРА

-и ż chmura дощова ~ chmura deszczowa

ХМАРА

астр.; метеор.; физ. облако, туча

ХМАРА

хмара облако, туча

ХМАРА

хма́ра іменник жіночого роду

ХМАРА

хмара хм`ара, -ы

ХМАРА

lat. hmaraтуча

ХМАРА

хмараж.туча

ХМАРА

Хма́ра прізвище

ХМАРА

тучахмара

ХМАРА

туча хмара

ХМАРА

ღრუბელი

ХМАРА

хмара

ХМАРА

туча

ХМАРА

туча

ХМАРА

Туча

ХМАРА ТРАНЗИТИВНОСТІ

облако транзитивности

T: 152 M: 15 D: 3