ПОКОРЯТЬ

покорять несов. перех. 1) а) Насильственно устанавливать свою власть, завоевывать (страну, город и т.п.). б) Заставлять повиноваться, приводить в повиновение (врагов, неприятелей и т.п.); подчинять. в) Приручать, делать послушным, заставлять подчиняться (о животных). 2) перен. Осваивать что-л., вполне овладевать чем-л. 3) а) Подчинять своей воле, своему влиянию. б) Подчинять себе, внушая любовь, доверие и т.п., привлекая к себе; очаровывать.


Смотреть больше слов в «Новом толково-словообразовательном словаре русского языка»

ПОКОРЯТЬСЯ →← ПОКОРЯКСКИ

Смотреть что такое ПОКОРЯТЬ в других словарях:

ПОКОРЯТЬ

ПОКОРЯТЬ, -СЯ см. покорить, -ся.

ПОКОРЯТЬ

покорять покорить (вн.; прям. и перен.)subjugate (d.), subdue (d.) покорять пустыни — subjugate deserts покорять космос — conquer space покорять сердце... смотреть

ПОКОРЯТЬ

покорять См. подчинять... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. покорять пленять, завоевывать, подчинять, порабощать, захватывать. Ant. освобождать Словарь русских синонимов. покорять 1. подчинять (себе) см. также порабощать, захватывать 2 2. см. очаровывать Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. покорять гл. несов. 1. • пленять 2. • завоевывать Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. .... смотреть

ПОКОРЯТЬ

ПОКОРЯТЬ, покорить кого, подчинять, овладеть; заставить повиноваться, делать подвластным, зависимым; брать верх, побеждать, приводить в послушанье, порабощать вещественно и нравственно. Покоренный властолюбием. Наполеон покорил всю Европу, которая, в свою очередь, и его покорила. Упрямого переломишь, а не покоришь. Не покоряющий страстей своих сам ими покоряется. И медведя покоряют. | Покорить кого, что, побранить, попрекать, укорять; хаять, охуждать. Покорил он меня напрасно. Не покоря, не купишь; не похваля, не продашь. Покорить да в один мешок положить. Покоря в соху (кобылу), и похваля в соху. -ся, страдат. и возвр. по смыслу. Вся живая тварь покоряется человеком, бывает покоряема; покоряется человеку, покорна ему. Покоряйтесь, языцы, яко с нами Бог! Ты бы покорился, да в ноги поклонился. Повинись, покорись, да Богу помолись. Надо покориться Промыслу, не роптать. Поляк покоряется, а зубами за пятку хватается. Покорился, да в ножки поклонился. Покорись беде, и беда покорится. | Покориться с кем, посчитаться, побраниться и попрекнуть, попенять друг другу. Покоренье ср. покорь м. действ. по глаг. | Покор, состоян. по глаг. на ся, покорность ж. покорство ср. послушанье, повиновенье, смиренное предание себя власти другого, или житье-бытье по чужой воле. У него сердце с покором, покорч(л)ивое, послушливое, смиренное, противопол. строптивое, буйное, своевольное и пр. Покорство лучше упорства. Ноги с подходом, руки с подносом, сердце с покором, голова с поклоном. | Покор или покора ж. укор, упрек, пеня, попрек, укоризна; | стыд, срам, поношенье и худая слава. На мою головушку покори не кладите! Под покором живет. Конь с покором, с изъяном, с пороком. Слепота (глухота) не покора, а Божья воля. Конь с норовцем, девка не без покорца. Покора на себя не клади. Отцу-матери бесчестье, роду-племени покор. Что рушано да не покушано - хозяйке покор. | Покорность, рукоцелованье духовным братством настоятеля. Покорный, послушный, смиренный, верный, преданный воле другого. Покорный поневоле, порабощенный; покорный по воле,подчинившийся. Покорнейший слуга, обычная подпись в письмах. Покорно прошу пожаловать к нам. Покорно просим со своим хлебом-солью! шуточн. Покорно благодарим на добром слове. Покорно (мягко) стелеть, да стропотно (жестко) спать. Покорное слою сокрушает кости. Что к чему покорно: щи к пирогу, хлеб к молоку, баба к мужику, девка к парню. Покорчивый, покоряющий других; | покорчивый, покорливый, покорный, кроткий, послушный. Покорность ж. или покорливость, покорчивость ж. состн. по прилаг.. Покоритель, -ница, покоривший кого. Рим, покоритель вселенной. Покорительница сердец. Покорительный образ правленья, завоевательный. Покорн(щ)ик, -ница, -щица, кто предан, покорен, послушен, во всем подчиняется и повинуется. Мы навсегда покорщики и послушники ваши. Покорствовать кому, быть покорным, повиноваться. Покорничать, лицемерно, притворно покорствовать, из каких-либо корыстных видов; выслуживаться лицемерием, рабским послушаньем. Покорище ср. покорство, покорность. Бью я челом твоей милости покорищем своим! Есть игра, или род хоровода: Девичье покорище! Покориха ж. влад. свад. мать невесты. <br><br><br>... смотреть

ПОКОРЯТЬ

покорить скоряти, скорити, корити, покорити, упокорювати, упокорити, підкоряти, підкорити, зневолювати, зневолити, підхиляти, підхилити, підгортати, підгорнути кого під кого, опановувати, опанувати кого; подолати кого, під свою руку (волю) нахиляти (нагинати) кого; (только войной) воювати, звоювати кого, підбивати, підбити кого під себе. [Умів свої почуття розумові скоряти. Річ твоя тиха, а корила всю Україну (Основа). Кого не зневолить такая краса? Князьки Русь-Наддніпрянщину під свою руку нахилили (Куліш). Олександер Македонський підбив Індію. Не диво багатим скарбом трясти і золотом людей під свою волю нагинати (Куліш)]. -рить чей ум, волю - скорити чий розум, волю. Покорённый - упокорений, з[по]неволений, підбитий, подоланий, опанований, звойований. [Упокореним людям таки мріялася воля. І зневолена країна вже не стерпіла знущання (Грінч.). Зостатись отут в подоланій землі, останнього сорому ждати (Л. Укр.)].... смотреть

ПОКОРЯТЬ

несов.; сов. - покори́ть1) fethetmek; boyun eğdirmek покори́ть кре́пость — kaleyi zaptetmek / almakпокоря́ть си́лы приро́ды — doğal güçleri egemenlik ... смотреть

ПОКОРЯТЬ

1) Орфографическая запись слова: покорять2) Ударение в слове: покор`ять3) Деление слова на слоги (перенос слова): покорять4) Фонетическая транскрипция ... смотреть

ПОКОРЯТЬ

{betv'ing:ar}1. betvingar sångaren betvingade sin publik--певец покорил публику han betvang en lust att kyssa henne--он подавил желание поцеловать её{²... смотреть

ПОКОРЯТЬ

корень - ПОКОР; суффикс - Я; окончание - ТЬ; Основа слова: ПОКОРЯВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ПОКОР; ∧ - Я; ⏰ - ТЬ; Слово Пок... смотреть

ПОКОРЯТЬ

покорять = , покорить (вн.) 1. (силой подчинять) conquer (smb., smth.) , subdue (smb., smth.) ; перен. тж. tame (smth.) , harness (smth.) ; 2. (пленять) win* smb.`s heart, vanquish smb. ; покорять сердца win* all hearts; покоряться, покориться (дт.) submit (to), surrender (to); (oбстоятельствам тж.) resign oneself (to); покоряться судьбе resign oneself to fate. <br><br><br>... смотреть

ПОКОРЯТЬ

покорить1) 征服 zhēngfúпокорять природу - 征服大自然2) (пленять) 赢得...欢心 yíndé...huānxīn•- покорить сердца

ПОКОРЯТЬ

покорятьהִכנִיעַ [לְהַכנִיעַ, מַ-, יַ-]* * *זכיהלהכניעלהכנעלזכות ב-לכבושלנצחלעמעםלרדותלשעבדניצחון

ПОКОРЯТЬ

(I), покоря/ю(сь), -ря/ешь(ся), -ря/ют(ся)

ПОКОРЯТЬ

Ударение в слове: покор`ятьУдарение падает на букву: яБезударные гласные в слове: покор`ять

ПОКОРЯТЬ

Czasownik покорять podbijać podporządkowywać

ПОКОРЯТЬ

Покоря́ть-angamiza, -fuga, -shinda, -tiisha;быть покорённым — -shindika;покорённый челове́к — mshinde (wa-), mshindwa (wa-)

ПОКОРЯТЬ

Начальная форма - Покорять, винительный падеж, действительный залог, единственное число, мужской род, неодушевленное, несовершенный вид, непереходный, прошедшее время... смотреть

ПОКОРЯТЬ

Покорять, покорить страну.Підкорювати, підкорити країну; підгортати, підгорнути під себе країну; нахиляти, нахилити країну під свою руку (волю).

ПОКОРЯТЬ

فعل استمراري : استيلا يافتن ، تسخير كردن ؛ مطيع كردن ؛ مجذوب كردن ، شيفته كردن

ПОКОРЯТЬ

несов.см. покорить

ПОКОРЯТЬ

см. покорить

ПОКОРЯТЬ

см. покорить

ПОКОРЯТЬ

conquer, (реку и т.п.) harness, oppress, subject, subjugate, vanquish

ПОКОРЯТЬ

• dobývat• ovládat• podmaňovat si• podrobovat si• získávat

ПОКОРЯТЬ

1. alistama2. allutama3. hõivama

ПОКОРЯТЬ

-я́ю, -я́ешь. несов. к покорить 1.

ПОКОРЯТЬ

см. покорить

ПОКОРЯТЬ

= покоряться; imperf; ks покорить, покориться

ПОКОРЯТЬ

покорять пленять, завоевывать, подчинять, порабощать, захватывать. Ant. освобождать

ПОКОРЯТЬ

bo'ysundirmok

ПОКОРЯТЬ

Начальная форма - Покорять, действительный залог, несовершенный вид, непереходный

ПОКОРЯТЬ

1. podbijać, opanowywać, ujarzmiać;2. pozyskiwać sobie;

ПОКОРЯТЬ

• hódítani • leigázni

ПОКОРЯТЬ

гл.subdue, subjugate

ПОКОРЯТЬ

покор'ять, -'яю, -'яет

ПОКОРЯТЬ

ПОКОРЯТЬ покоряю, покоряешь. Несов. к покорить 1.

ПОКОРЯТЬ

покорять, покор′ять(сЯ) см. покорить, -ся.

ПОКОРЯТЬ

несов. см. покорить Итальяно-русский словарь.2003.

ПОКОРЯТЬ

underkaste, undertvinge

ПОКОРЯТЬ

покорятьнесов κατακτώ, ὑποτάσσω, ὑποδουλώνω.

ПОКОРЯТЬ

покорять покор`ять, -`яю, -`яет

ПОКОРЯТЬ

несовер. пакараць заваёўваць

ПОКОРЯТЬ

Onderwerpen

ПОКОРЯТЬ

покорять см. подчинять

ПОКОРЯТЬ

покорять(ся) см. покорить(ся)

ПОКОРЯТЬ

ПОКОРЯТЬ, -СЯ см. покорить, -ся.

ПОКОРЯТЬ

покорять сердце

ПОКОРЯТЬ

{V} հպատակեցնել նվաճել

ПОКОРЯТЬ

покорятьСм. подчинять...

ПОКОРЯТЬ

несов. см. покорить.

ПОКОРЯТЬ

Пакараць, заваёўваць

ПОКОРЯТЬ

bring under, oppress

ПОКОРЯТЬ

Несов. bax покорить.

ПОКОРЯТЬ

несов. см. покорить

ПОКОРЯТЬ

см. покорить.

T: 187