ГОЛОСНИК

голосник м. см. голосники.


Смотреть больше слов в «Новом толково-словообразовательном словаре русского языка»

ГОЛОСНИКИ →← ГОЛОСЛОВНЫЙ

Синонимы слова "ГОЛОСНИК":

Смотреть что такое ГОЛОСНИК в других словарях:

ГОЛОСНИК

голосник резонатор Словарь русских синонимов. голосник сущ., кол-во синонимов: 2 • пустота (68) • резонатор (5) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: пустота, резонатор... смотреть

ГОЛОСНИК

ГОЛОСНИ́К, а́, ч.1. заст. Голосова зв'язка.[Відьма:] Постривай ти, препоганий, Скую голос, як у Ганни, Підроблю голосники, Дамсь я всім вам узнаки!.. (... смотреть

ГОЛОСНИК

-а, ч. 1) заст. Голосова зв'язка. 2) Звуковий отвір у верхній частині коробки народних (перев. струнних) інструментів; резонаторний отвір. 3) Пластинк... смотреть

ГОЛОСНИК

Сгон Осокин Осок Осло Ослик Оскол Оон Онко Оникс Олинго Олин Око Окно Огон Носик Нос Нолик Нок Нло Нил Никс Николо Лоск Лоно Лонг Локон Локо Лок Логос Логин Логико Логик Лог Лис Лион Линкос Линк Лик Лиго Кси Косо Косно Кос Конго Кон Колос Колон Коло Кол Клон Клион Клио Клин Кисло Кинолог Кино Кинг Кило Кил Иск Ионол Сиг Сило Силок Силон Ион Син Сингл Иол Синолог Сион Скин Инок Инко Икс Слоник Иго Солион Госкино Гос Соло Гон Голосник Голос Голо Голик Гол Гко Гик Сонг Сон Сокол Сок Икос Снг Слон Слог Скол Инк Склон... смотреть

ГОЛОСНИК

голосни́к гучномовець (ст): По головних вулицях Львова були розвішені голосники́, і тепер замість попередніх “Москва моя любимая”, “Если завтра война” і т.п. через ті голосники час від часу лунала бойова мелодія “Горст Вессель лід-у”, а тоді “Дас оберкомандо дер Вермахт гібт бекант” (Верховне командування Збройних Сил подає до відома...) (Микула) голосно шумно, гучно (ст): Жінка ходила голосно по кімнаті (кімната була також кухнею) і брязкотіла горшками (Нижанківський)... смотреть

ГОЛОСНИК

корень - ГОЛОС; суффикс - НИК; нулевое окончание;Основа слова: ГОЛОСНИКВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ГОЛОС; ∧ - НИК; ⏰Слово Го... смотреть

ГОЛОСНИК

-а, ч. 1》 заст. Голосова зв'язка.2》 Звуковий отвір у верхній частині коробки народних (перев. струнних) інструментів; резонаторний отвір.3》 Пласти... смотреть

ГОЛОСНИК

(2 м), Р. голосника/; мн. голосники/, Р. голоснико/вСинонимы: пустота, резонатор

ГОЛОСНИК

-а, ч. 1. заст. Голосова зв'язка. 2. Звуковий отвір у верхній частині коробки народних інструментів; резонаторний отвір. 3. Пластинка, натискуванням якої викликають звук музичного інструмента. Від рамена — крик, високий зойк — у дві гінкі долоні, неначе рури, мов многоколонні голосники атлантових музик. (П-2:81).... смотреть

ГОЛОСНИК

голосни́к, голосники́, голосника́, голоснико́в, голоснику́, голосника́м, голосни́к, голосники́, голоснико́м, голосника́ми, голоснике́, голосника́х (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: пустота, резонатор... смотреть

ГОЛОСНИК

голосни́к, -а́Синонимы: пустота, резонатор

ГОЛОСНИК

1) муз. resonator2) заст., анат. (голосова зв'язка) vocal chord

ГОЛОСНИК

голосни'к, голосники', голосника', голоснико'в, голоснику', голосника'м, голосни'к, голосники', голоснико'м, голосника'ми, голоснике', голосника'х

ГОЛОСНИК

імен. чол. родуголосник

ГОЛОСНИК

сущ. муж. родаголосник

ГОЛОСНИК

resonatorСинонимы: пустота, резонатор

ГОЛОСНИК

Начальная форма - Голосник, винительный падеж, единственное число, мужской род, неодушевленное

ГОЛОСНИК

архит., муз. галаснік, муж.

ГОЛОСНИК

голосни́к іменник чоловічого роду

ГОЛОСНИК

голосник резонатор

ГОЛОСНИК

ГОЛОСНИК м. см. голосники.

ГОЛОСНИК

див. Резонаторні отвори.

ГОЛОСНИК

голосник, -а

ГОЛОСНИК

Галаснік

T: 185